Головна сторінка facebook Урядовий портал 21 вересня 2019
українська англiйська

Економічна політика України  »  Зовнішньоекономічна політика  »  Співробітництво між Україною та ЄС  »  Угода про асоціацію між Україною та ЄС  »  Інформаційна довідка стосовно Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Розсилка новин
Вакансії
Зворотний зв'язок
Мапа сайту
Каталог послуг
 

Пошук по сайту

 розширений пошук »
« Вересень 2019
пн вт ср чт пт сб нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            
початок діапазону
дд мм рр
кінець діапазону
дд мм рр
[Показати]











Інформаційна довідка стосовно Угоди про асоціацію між Україною та ЄС версія для друку RSS facebook
11.11.2013 | 13:43 | Департамент європейської інтеграції

Угода про асоціацію між Україною та ЄС за рівнем своєї амбітності виходить далеко за рамки подібних угод, укладених Євросоюзом свого часу з країнами Центральної та Східної Європи, та закладає нову філософію відносин між Україною та ЄС – перехід від принципів партнерства та співробітництва на якісно новий рівень – до політичної асоціації та економічної інтеграції. Угода про асоціацію також слугуватиме стратегічним орієнтиром системних соціально-економічних реформ в Україні з метою подальшого наближення до стандартів ЄС.

Українській стороні вдалося забезпечити врахування в Угоді про асоціацію національних інтересів з принципових питань переговорів: визнання з боку ЄС європейських прагнень та європейської ідентичності України, перспектив запровадження безвізового режиму, ключових з точки зору українських товаровиробників положень в контексті створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

 

Угода про асоціацію налічує понад тисячу сторінок і за своєю структурою складається з преамбули, семи частин, 43 додатків та 3 протоколів. При цьому, положення щодо економічного та секторального співробітництва, а також щодо створення зони вільної торгівлі складають майже 95% всієї Угоди.

 

Частина "Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері закордонних справ та політики безпеки" містить положення, реалізація яких має сприяти розвитку і зміцненню політичного діалогу у різних сферах, у т.ч. поступовій конвергенції позицій України з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики.

Серед ключових напрямів взаємодії – співробітництво з метою поширення регіональної стабільності; зміцнення миру та міжнародного правосуддя, зокрема шляхом імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; забезпечення поступової конвергенції у сфері зовнішньої і безпекової політики, включаючи Спільну політику безпеки та оборони, попередження конфліктів, нерозповсюдження, роззброєння та контроль за озброєнням, боротьбу з тероризмом тощо.

 

У частині Угоди "Юстиція, свобода і безпека" визначені напрями взаємодії у відповідних сферах. Важливою метою співробітництва є утвердження верховенства права та зміцнення інституцій, зокрема у сфері правоохоронної діяльності та встановлення правосуддя, насамперед зміцнення судової системи, покращення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості.

Одним з елементів співпраці є забезпечення належного рівня захисту персональних даних відповідно до кращих європейських та міжнародних стандартів.

З метою управління міграційними потоками Угодою передбачається запровадження всеохоплюючого діалогу щодо ключових питань у сфері міграції, включаючи нелегальну міграцію, протидію торгівлі людьми тощо.

Окремі статті присвячені створенню належних умов для працівників, які на законних підставах працюють за кордоном.

Важлива увага приділяється забезпеченню мобільності громадян і поглибленню візового діалогу, зокрема шляхом запровадження безвізового режиму після виконання відповідних критеріїв, передбачених у Плані дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України.

Положеннями розділу передбачається поглиблення співпраці з метою боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, незаконним обігом наркотиків, організованою злочинністю, тероризмом, а також розвиток співробітництва у сфері надання правової допомоги у цивільних та кримінальних справах.

 

Частина Угоди "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" включає широке коло питань торговельної сфери – від торгівлі товарами та послугами до конкурентної політики та врегулювання суперечок – і передбачає, що між сторонами поступово, протягом перехідного періоду, буде створено зону вільної торгівлі (ЗВТ+).

Наповнення ЗВТ спрямоване на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони, та не має аналогів з попередньої практики Євросоюзу. Запровадження режиму вільної торгівлі відбуватиметься в рамках всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі у форматі “ЗВТ+” з акцентом на регуляторному співробітництві.

Формат "ЗВТ+" передбачає, що скорочення та ліквідація торговельних обмежень у рамках режиму вільної торгівлі стосуються не тільки лібералізації виключно двосторонньої торгівлі товарами, а також обумовлені згодою сторін лібералізувати додатково такі сфери як торгівля послугами, режими прямих іноземних інвестицій та державні закупівлі.

Ключовою відмінністю ЗВТ+ з ЄС від класичних зон вільної торгівлі є поширення режиму вільної торгівлі на сектор послуг та (частково) лібералізація руху робочої сили, а також широка програма адаптації економічного та секторального законодавства України до норм та стандартів Європейського Союзу, яка дозволить усунути нетарифні бар’єри для українського експорту до внутрішнього ринку ЄС.

Зважаючи на те, що невід’ємною частиною поглибленої ЗВТ є приведення українського законодавства та практики у відповідність до норм та положень ЄС, особливого значення набуває положення щодо застосування міжнародних та Європейських стандартів та інструментів у відповідних сферах співпраці.

 

Частина проекту Угоди про асоціацію, що стосується економічного та секторального співробітництва охоплює найбільшу кількість сфер – 30 – від енергетики та транспорту до культури і туризму.

До головних результатів переговорного процесу у рамках “секторальної” частини Угоди про асоціацію належить закріплення домовленості щодо формування додатків до тих розділів Угоди про асоціацію Україна – ЄС, в яких містяться посилання на наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Додатки фактично передбачають графіки адаптації із визначенням переліку актів законодавства ЄС та часових періодів імплементації їх положень в українське законодавство. Такий підхід максимально відображає прагнення забезпечити максимально глибоку економічну інтеграцію України до внутрішнього ринку ЄС. Окрім того, така деталізація зобов’язань щодо адаптації законодавства є основною доданою вартістю, що відрізняє Угоду про асоціацію від Угоди про партнерство та співробітництво.

 

Відповідно до "Інституційних, загальних та прикінцевих положень" передбачається запровадження нових форматів та рівнів співробітництва між Україною та ЄС після набуття чинності Угодою про асоціацію, зокрема створення Ради та Комітету з питань асоціації, Парламентського комітету з питань асоціації. З метою залучення до реалізації Угоди громадянського суспільства буде створена Платформа громадянського суспільства.

У контексті забезпечення належного виконання Угоди буде впроваджений відповідний механізм моніторингу та врегулювання спорів, які можуть виникати у ході виконання Угоди.

 

 

Серед основних здобутків від укладення Угоди загалом можна виділити, перш за все:

 

·          покращення умов експорту до ЄС української продукції в першу чергу за рахунок скасування увізного мита, а також зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарської продукцією.

Довідково: ЄС, що об'єднує 28 держав-членів, територією майже 4 млн. кв. км., на якій мешкає понад 507 млн. осіб (більше ніж населення США та Росії разом), з рівнем середнього доходу  25,5  тис. дол. США на душу населення, є одним з найбільших світових ринків, на який прагнуть отримати доступ багато країн світу.

Впродовж останніх років частка ринку ЄС складає в середньому 33% у загальному експорті товарів України. Доля імпорту з країн-членів ЄС в середньому становила 35,6%. При цьому ринок ЄС відрізняється значно вищим тарифним захистом, в першу чергу по агропромислових товарах і продукції (діюча середня арифметична ставка увізного мита в ЄС всього по Митному тарифу становить 7,6%, в Україні – 5,0%; а по товарах груп УКТЗЕД 01-24 (сільське господарство) – 19,8% та 9,2% відповідно. Водночас, ставки увізного мита з боку сторони ЄС по окремих тарифних лініях в 1,5 – 14 разів вищі від ставок увізного мита України.).

Запровадження зони вільної торгівлі надасть додаткові переваги вітчизняним експортерам на ринку з достатньо високим захистом. Згідно досягнутих домовленостей лібералізація охоплює більш ніж 97% тарифних ліній (або більше 95% обсягу двосторонньої торгівлі між сторонами). При цьому, скасування увізних мит ЄС по більшості товарів відбудеться вже в перший рік дії угоди (по 99% тарифних лініях).

Крім того, українські експортери матимуть додаткову перевагу по товарах, стосовно яких ЄС запропонував встановлення тарифних квот. Зокрема йдеться про м’ясо свинини, курятини, цукор тощо. Зазначені товари є чутливими для ЄС та зазвичай вилучаються з режиму лібералізації при укладенні Угод про вільну торгівлю, тобто підпадають під загальний режим оподаткування при митному оформленні. Водночас, в результаті переговорів Україна отримала можливість завозити певні обсяги даних товарів без справляння увізних мит. При цьому мова не йде про обмеження обсягів імпорту, а лише про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими ж умовами які діють для України сьогодні.

Зазначене сприятиме зростанню обсягів експорту товарів та послуг (найбільш помітно може зрости експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості, зокрема кондитерської; помітно – експорт продукції текстильної та шкіряної промисловості, металургії та оброблення металу, хімічного виробництва, послуг транспорту і послуг юридичним особам).

Водночас, спостерігатиметься і незначне зростання обсягів імпорту товарів та послуг (очікується найбільше зростання імпорту продукції хімічної промисловості та машинобудування; помітне зростання – продукції харчової промисловості та сільського господарства, виробництва неметалевих мінеральних виробів, текстильної та шкіряної промисловості, інших видів виробництва, послуг транспорту та фінансового посередництва);

Довідково: За попередніми оцінками Світового банку, які базувалися на основі моделей загальної рівноваги, створення зони вільної торгівлі з ЄС, в порівнянні з існуючим на сьогодні високим тарифним захистом ЄС у сільському господарстві, могло б значно розширити виробництво сільськогосподарського сектору в Україні та українського експорту із загальним економічним ефектом у 200 млн. дол. США на рік, або 0,4% ВВП.

 

·          прискорення темпів економічного зростання. Додаткове зростання очікується в основному за рахунок таких видів економічної діяльності, як сільське господарство та харчова промисловість, текстильна та шкіряна промисловість, металургія та оброблення металу, транспортні послуги, послуги юридичним особам;

·          збільшення кількості зайнятих економічною діяльністю: приріст відносно базового рівня очікується в основному, за рахунок таких видів економічної діяльності, як сільське господарство та харчова промисловість, торгівля та ремонт, транспорт. Водночас очікується незначне зменшення кількості зайнятих у хімічній промисловості, виробництві машин та устаткування;

·          розширення доходної частини державного бюджету. З урахуванням міжнародного досвіду функціонування ЗВТ, короткострокова втрата бюджетних надходжень у зв’язку з лібералізацією митних тарифів буде компенсована за рахунок зростання інших статей бюджетних надходжень за рахунок внутрішніх податків;

·          заохочення прямих іноземних інвестицій в Україну: створення ЗВТ+ з ЄС стане потужним додатковим аргументом на користь прямих іноземних інвестицій у виробництво товарів чи послуг, орієнтованих на експорт до країн ЄС, використовуючи наявні конкурентні переваги української економіки;

·          покращення ділового та інвестиційного клімату для національних бізнес-операторів: процес адаптації законодавства в рамках ЗВТ+ та підвищення якості його імплементації матиме результатом покращення умов для ведення бізнесу в Україні в цілому;

·          переваги для українських споживачів: поступове усунення наявних митних тарифів та нормативно-правових бар’єрів підвищить розмаїття та якість продуктів та послуг, доступних для споживачів. Окрім цього, конкурентний тиск, що його породжуватиме лібералізація доступу до ринків, спонукатиме до спеціалізації, в такий спосіб стимулюючи інновації та знижуючи вартість виробництва;

·          відмова ЄС від застосування експортних субсидій в торгівлі з Україною.

 

Крім цього, результатом завершення адміністративних реформ, які мають бути впроваджені для реалізації зобов’язань України за Угодою, буде підвищення ефективності роботи системи державного управління у сфері безпечності харчових продуктів та приведення її у відповідність до вимог ЄС. Реформування сфери технічного регулювання забезпечить прийняття та впровадження технічних регламентів на конкретну промислову продукцію, які базуються на основних положеннях актів ЄС; створення відповідної інфраструктури призначених органів з оцінки відповідності та дооснащення випробувальних лабораторій і здійснення їх акредитації, а також до модернізації виробництва для забезпечення випуску продукції згідно з вимогами технічних регламентів. Це, в свою чергу, дозволить вітчизняним виробникам на рівні конкурувати з їх європейськими контрагентами.

Разом з цим, розвиток в Україні системи захисту географічних зазначень, передбаченої положеннями Угоди, а також залучення досвіду та ресурсів Євросоюзу сприятимуть розбудові системи позначення товарів, що підкреслюватиме національну ідентичність продукції українських виробників на внутрішньому та світовому ринках, поширенню позитивного іміджу держави як виробника особливих за своїми якостями продуктів та, як наслідок, полегшення збуту та експорту завдяки репутації.

Важливе значення для українських експортерів (виробників товарів) до країн ЄС також будуть мати положення щодо застосування правил походження Європейського Союзу, що забезпечить двосторонню кумуляцію походження між Україною і ЄC. Згідно з домовленостями щодо положень Угоди в частині руху капіталу та платежів передбачено гарантування вільного руху капіталу, пов'язаного з прямими інвестиціями, здійсненими відповідно до законодавства країни, а також пов'язаного з торговельними кредитами.

Імплементація положень Угоди також сприятиме зміцненню зв’язків у сфері торгівлі, навколишнього природного середовища і соціальної політики та практики для подальшого сприяння цілям розширення торгівлі між Україною та ЄС, врахуванню та взаємоузгодженню економічних, соціальних та екологічних інтересів у розвитку держави та суспільства.

При цьому, враховуючи закінчення переговорного процесу та підготовку проекту Угоди про асоціацію до підписання, Урядом України здійснюються масштабні заходи, пов’язані із підготовкою внутрішнього ринку до умов роботи в рамках зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Зокрема, здійснюються реформи у таких сферах як санітарні та фітосанітарні заходи, технічне регулювання та стандартизація, державні закупівлі, державна допомога тощо. На постійній основі проводиться робота з гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу, в тому числі в рамках Порядку денного асоціації Україна – ЄС та Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (Закон України від 18 березня 2004 року № 1629-IV із змінами і доповненнями).

Так, наприклад, на сьогодні прийнято 7074 національні стандарти, гармонізовані з міжнародними та європейськими та 43 технічні регламенти, розроблені на основі актів законодавства ЄС, 29 з яких вже впроваджено.

Якщо говорити безпосередньо про зобов’язання України в частині виконання вимог щодо технічного регулювання у промисловому секторі, то відповідні вимоги базуються на застосуванні технічних регламентів, стандартів і робіт з оцінки відповідності згідно з Угодою про технічні бар’єри в торгівлі Світової організації торгівлі та спрямовані на зменшення технічних бар’єрів у торгівлі між сторонами.

В рамках імплементації положень Угоди передбачено впровадження в національне законодавство як технічних регламентів 27 актів європейського вертикального (секторального) законодавства, 25 з яких на сьогодні вже впроваджені.

Із 25 технічних регламентів введено в дію 18, інші 7 наберуть чинності у найближчі роки. Залишилось імплементувати 2 акти європейського законодавства (щодо вибухових речовин цивільного призначення, пакування та відходи), на основі яких мають бути розроблені закони України.

Система прикордонного ветеринарно-санітарного контролю на теперішній час також адаптована до умов роботи в режимі всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Вимоги ЄС на сьогодні повністю відповідають вимогам щодо порядків проведення вищезгаданого виду контролю в Україні.

Загалом, завдяки здійсненню Урядом ґрунтовних заходів щодо підготовки внутрішнього ринку до умов роботи в рамках ЗВТ між Україною та ЄС, зокрема в сфері санітарних та фітосанітарних заходів, вітчизняним експортерам вже сьогодні забезпечено доступ до ринку ЄС для українського молока, яєць, меду, продуктів птахівництва.

Крім того, Україна включена до списку третіх країн, яким дозволено експорт до ЄС продукції тваринного походження (субпродуктів) та продуктів їх переробки, не призначених для споживання людиною (технічний казеїн не для годівлі тварин; пух, перо, шкірсировина; добрива та покращувачі ґрунту; корми для непродуктивних тварин; інші субпродукти).

Таким чином, Україна вже сьогодні готова на належному рівні представити свої товари на ринку ЄС. Це стосується аграрної продукції. Ми вже сьогодні готові поставляти в ЄС перероблену і готову продукцію, наприклад, товари нашої кондитерської промисловості, томатні пасти, ігристі вина.

Водночас, наслідком переходу вітчизняних виробників на світові та європейські норми і стандарти виробництва та якості продукції стане підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції в тому числі на ринках третіх країн.

 

 

 

Заходи щодо забезпечення механізму імплементації Угоди про асоціацію

 

Об’ємність та комплексність Угоди про асоціацію визначає необхідність проведення підготовчої роботи ще до початку дії її положень. Одним з головних завдань на цей час є створення чітко налагодженої системи управління процесом імплементації.

В цьому контексті Мінекономрозвитку розроблено  проект Програми з імплементації Угоди про асоціацію для виконання міжнародних і внутрішньодержавних зобов’язань України, що, зрештою, дасть можливість найбільш ефективно і швидко використати усі перспективи, що відкриваються перед Україною у разі підписання нею Угоди. Реалізація Програми забезпечить ефективну дію механізму імплементації Угоди про асоціацію.

Серед основних завдань Програми є реалізація цілей сусідства та розвитку; дотримання міжнародних норм і стандартів здійснення правосуддя; упровадження нових стандартів забезпечення дотримання прав і свобод людини; проведення інституціональних та структурних реформ; адаптація законодавства України до законодавства ЄС та гармонізація нормативно-правової бази; покращання економічних, торговельних та інвестиційних відносин; забезпечення взаємного доступу до ринків товарів та послуг України та держав – членів ЄС; удосконалення торговельної політики для створення робочих місць та стимулювання зростання виробництва; підвищення стандартів у сфері охорони праці; забезпечення високого рівня захисту прав споживачів; обмін провідним досвідом та найкращими практиками упровадження державної політики; створення умов для розвитку соціального діалогу, соціального захисту та забезпечення гендерної рівності.

Усього Програмою передбачається виконання заходів за близько 50 напрямами, спрямованими на розвиток та поглиблення співробітництва у рамках галузей, що визначені Угодою: політичний діалог та реформи, політичні об’єднання, зовнішня політика та політика безпеки; юстиція, свобода та безпека; торгівля та питання, пов’язані з торгівлею (створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом); економічне та секторальне співробітництво; фінансове співробітництво, включаючи положення щодо боротьби з шахрайством.

 

 


Ia?aoia?iaiue yeieiae?aneee oi?oi «GREEN MIND»
Розробник: Корпорація "Cофтлайн" (Україна)
© Міністерство економічного розвитку і торгівлі України