Головна сторінка facebook Урядовий портал 05 червня 2020
українська англiйська

Нормативно-правові акти

Розсилка новин
Вакансії
Зворотний зв'язок
Мапа сайту
Каталог послуг
 

Пошук по сайту

 розширений пошук »
« Червень 2020
пн вт ср чт пт сб нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          
початок діапазону
дд мм рр
кінець діапазону
дд мм рр
[Показати]











Наказ Мінекономрозвитку від 14.08.2013 № 971 "Про затвердження Методичних рекомендацій з питань методологічного забезпечення складання середньо- та довгострокових стратегічних планів розвитку державних підприємств, державних акціонерних товариств та господарських структур" версія для друку RSS facebook
19.08.2013 | 11:32 | Департамент відносин власності

 

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

(Мінекономрозвитку України)

 

Н А К А З

 

Київ

14.08.2013     971

 

 

Про затвердження

Методичних рекомендацій з питань методологічного забезпечення   складання середньо- та довгострокових стратегічних планів розвитку державних підприємств, державних акціонерних товариств

та господарських структур

 

 

На виконання пункту 110.1.1 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12.03.2013 № 128, 

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації з питань методологічного забезпечення складання середньо- та довгострокових стратегічних планів розвитку державних підприємств, державних акціонерних товариств та господарських структур, що додаються.

2. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

 

Виконувач обов’язків Міністра                                                                А. А. Максюта

3211

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства економічного

розвитку і торгівлі України

________________ № _________

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з питань методологічного забезпечення складання середньо-

та довгострокових стратегічних планів розвитку державних підприємств, державних акціонерних товариств та господарських структур

 

1. Загальні положення

1.1. Ці Методичні рекомендації розроблені відповідно до Законів України "Про управління об’єктами державної власності", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12.03.2013 № 128, Державної програми активізації розвитку економіки на 2013–2014 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2013 №  187.

1.2. Методичні рекомендації підготовлені з метою методологічного забезпечення реалізації повноважень суб’єктів управління щодо розроблення та затвердження стратегічних планів розвитку державних підприємств, державних акціонерних товариств та господарських структур, управління корпоративними правами або контроль за діяльністю яких вони здійснюють.

1.3. Ці Методичні рекомендації мають інформаційний, рекомендаційний, роз’яснювальний характер та не є обов’язковими.

1.4. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються в такому значенні:

SWOT-аналіз – аналітичний інструмент оцінки стратегічного становища суб’єкта господарювання, його внутрішнього потенціалу (сильних та слабких сторін), можливостей та загроз зовнішнього середовища;

ключові показники ефективності діяльності (цільові індикатори) – показники, за допомогою яких оцінюється досяжність цілей під час стратегічного планування;

місія суб’єкта господарювання – основна загальна мета діяльності суб’єкта господарювання;

стратегічне планування – процес визначення стратегічних цілей, а також завдань суб’єктам господарювання щодо їх розвитку, методів і способів досягнення цих цілей відповідно до пріоритетів державної політики, який включає етапи розроблення, затвердження, виконання, контролю, коригування та оцінки виконання стратегічного плану;

стратегічний план розвитку – документ, який визначає стратегічні цілі та  завдання економічного та соціального розвитку діяльності суб’єктів  господарювання на середньо- та довгостроковий періоди;

суб’єкт господарювання – державне підприємство, державне акціонерне товариство, господарська структура, управління корпоративними правами або контроль за діяльністю яких здійснюють суб’єкти управління;

суб’єкт управління – Кабінет Міністрів України, міністерства, інші органи влади, Фонд державного майна, Національна академія наук, галузеві академії наук, які відповідно до законодавства уповноважені здійснювати управління суб’єктами господарювання.

1.5. Метою стратегічного планування є підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, оптимізація використання ресурсів та їх концентрація на найбільш перспективних і значущих напрямах його розвитку.

1.6. Стратегічні плани розвитку не розробляються для малих підприємств, суб’єктів господарювання, що перебувають у процедурі банкрутства, а також стосовно яких прийнято рішення про приватизацію, реорганізацію (реструктуризацію) чи передання в комунальну власність.

1.7. Середньострокові стратегічні плани розвитку розробляються строком на п’ять років, а довгострокові – строком на десять років.

1.8. Під час розроблення стратегічних планів розвитку враховуються документи державного стратегічного планування, програмні документи в окремих галузях економіки, дані статистичної та фінансової звітності суб’єктів господарювання. 

 

2. Порядок розроблення, затвердження та контролю

виконання стратегічного плану розвитку суб’єкта господарювання

 

2.1. Стратегічний план розвитку розробляється та затверджується суб’єктом управління за пропозиціями суб’єкта господарювання (додаток 1). Пропозиції подаються суб’єктом господарювання на розгляд суб’єкта управління до 1 травня року, що передує плановому.

2.2. Суб’єкт управління розглядає надані пропозиції, розробляє та затверджує відповідний стратегічний план розвитку. У разі необхідності доопрацювання пропозицій суб’єкт управління протягом місяця повертає їх суб’єкту господарювання та надає зауваження до них.

2.3. Стратегічний план розвитку затверджується суб’єктом управління до 1 листопада року, що передує плановому.

2.4. У разі необхідності стратегічний план розвитку суб’єкта господарювання щороку до 1 травня коригується за підсумками минулого календарного року шляхом унесення змін до нього.

2.5. Суб’єкти управління здійснюють контроль за станом виконання стратегічних планів розвитку та подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, за затвердженою ним формою інформацію про виконання стратегічних планів розвитку державних підприємств, державних акціонерних товариств і господарських структур, управління корпоративними правами або контроль за діяльністю яких вони здійснюють.

 

3. Структура довгострокового стратегічного плану

розвитку суб’єкта господарювання

 

3.1. Довгостроковий стратегічний план розвитку містить такі розділи:

загальна інформація;

аналіз поточного стану діяльності суб’єкта господарювання;

місія суб’єкта господарювання;

стратегічні напрями та цілі;

завдання;

результати;

висновки;

додатки (за наявності).

3.2. У розділі "Загальна інформація" наводиться коротке обґрунтування мети та підстав для розроблення документа (з посиланням на офіційні документи, що враховуються під час розроблення стратегічного плану розвитку).

Розділ містить загальні відомості про суб’єкт господарювання: організаційно-правова форма, засновник, суб’єкт управління, місцезнаходження; основні види економічної діяльності; включення до переліку об’єктів, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави; належність до об’єктів, які не підлягають приватизації; наявність ознак підвищеної небезпеки; домінування на загальнодержавному ринку товарів (робіт, послуг); належність до містоутворюючих підприємств.

3.3. Розділ "Аналіз поточного стану діяльності суб’єкта господарювання" містить такі підрозділи:

3.3.1. Аналіз зовнішнього середовища.

У цьому підрозділі наводиться аналіз поточної ситуації та впливу чинників зовнішнього середовища, які можуть суттєво впливати на досягнення цілей суб’єктом господарювання, а саме: загальний аналіз сфери діяльності (галузі) з описом прогнозних потреб ринку на перспективу і пріоритетних напрямів розвитку галузі за видами діяльності, кінцеві споживачі продукції (робіт, послуг), конкурентна ситуація.

Розглядаються підприємства, що виробляють продукцію або надають послуги в тій самій сфері, у тому числі приватної форми власності. Слід  проводити аналіз показників діяльності суб’єктів господарювання в динаміці. Наприклад, для порівняння підприємств можливо використовувати темпи зростання продажів, прибутку, чисельності персоналу тощо. Інтервал для проведення аналізу – останні три роки, кількість порівнюваних підприємств – не менше трьох.

3.3.2. Аналіз внутрішнього середовища.

Цей підрозділ містить характеристики наявності та використання економічного потенціалу суб’єкта господарювання за напрямами діяльності – фінансова, маркетингова, виробнича, інвестиційно-інноваційна діяльність, розвиток трудового потенціалу, стан та використання активів тощо (додатки 2 і 3), аналіз сильних (зокрема конкурентних переваг) і слабких сторін у його діяльності. Крім того, підрозділ містить аналіз наявних і потенційних загроз та ризиків, а також визначення можливостей для досягнення цілей суб’єкта господарювання.

Під час проведення аналізу діяльності суб’єкта господарювання за напрямами використовуються такі основні показники:

фінансова діяльність: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); фінансовий результат від операційної діяльності; чистий фінансовий результат (прибуток/збиток); рентабельність операційної діяльності; рентабельність діяльності; дебіторська заборгованість; кредиторська заборгованість; довгострокові зобов'язання;

маркетингова діяльність: питома вага обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) підприємства на відповідному ринку; питома вага продукції, реалізованої за межами держави (експорт);

виробнича діяльність: обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг); обсяг продукції, виробленої на підприємстві (робіт, послуг), у тому числі за видами продукції; виробничі потужності підприємства, у тому числі за видами продукції; рівень використання виробничих потужностей; питома вага витрат на енергоресурси у складі операційних витрат;

інвестиційно-інноваційна діяльність: капітальні інвестиції, у тому числі за джерелами фінансування; загальна сума витрат на інновації; обсяг реалізованої інноваційної продукції; питома вага інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої продукції;

розвиток трудового потенціалу: середньооблікова чисельність штатних працівників; середньомісячна заробітна плата працівників; продуктивність праці; питома вага працівників, які здійснюють науково-технічну діяльність;

стан та використання активів: загальна вартість активів, вартість  оборотних активів; основні засоби (первісна вартість) та ступінь їх зносу; рентабельність активів.

Доцільним є використання інструментів стратегічного аналізу, зокрема складання SWOT-аналізу (сила (сильні сторони) – вади (слабкі сторони) – обставини (можливості) – труднощі  (загрози) (додаток 4).

Складовими SWOT-аналізу є:

сильні сторони – внутрішні можливості (навички, потенціал) чи ресурс суб’єкта господарювання, що можуть зумовити формування конкурентної переваги чи належного виконання відповідних функцій;

слабкі сторони – ресурси, обставини, які використовуються неефективно або не за призначенням;

можливості – обставини, які можуть бути використані для досягнення стратегічних цілей (результатів) розвитку суб’єкта господарювання;

загрози – будь-які  процеси або явища, що перешкоджають руху в напрямі досягнення місії та цілей розвитку суб’єкта господарювання.

SWOT-аналіз сильних та слабких сторін суб’єкта господарювання, можливостей щодо змін на краще та загроз щодо його позитивного розвитку проводиться виходячи з того, що:

сильні сторони – це існуючі особливості суб’єкта господарювання, які містять основу його розвитку;

слабкі сторони – це існуючі особливості суб’єкта господарювання, які ускладнюють умови розвитку;

можливості – це існуючі особливості, умови, сприятливі для розвитку суб’єкта господарювання, що є або можуть виникнути в майбутньому;

загрози – це несприятливі для розвитку суб’єкта господарювання умови, що є або можуть виникнути в майбутньому.

3.4. Розділ "Місія суб’єкта господарювання" містить основну довготермінову ціль діяльності суб’єкта господарювання в контексті його завдань, функцій, напрямів діяльності та розвитку галузі (сектору економіки), регіону.

3.5. У розділі "Стратегічні напрями та цілі" наводяться стратегічні напрями діяльності суб’єкта господарювання виходячи з його місії.

Для кожного стратегічного напряму розвитку суб’єкта господарювання визначаються конкретні цілі діяльності, що в сукупності повинні забезпечити реалізацію зазначеного напряму.

Під час визначення стратегічних цілей діяльності суб’єкта господарювання потрібно враховувати результати проведеного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища та оцінки ризиків, напрями розвитку галузі  та сфери діяльності підприємства. Крім того, доцільно відобразити підходи до виконання завдань у сфері екології, енергозбереження, соціальній сфері.

3.6. Розділ "Завдання" містить для кожної стратегічної цілі суб’єкта господарювання:

конкретні завдання, реалізація яких повинна забезпечити досягнення відповідної цілі;

показники результату виконання завдань;

строки виконання завдань.

3.7. У розділі "Результати" для кожної стратегічної цілі вказуються результати, очікувані в разі досягнення поставлених цілей і реалізації завдань  стратегічного плану розвитку суб’єктів господарювання, а також ключові показники діяльності суб’єкта господарювання, за якими оцінюється їх досягнення. Кількість зазначених показників, як правило, становить не більше трьох для кожної цілі (додаток 5).

3.8. У розділі "Висновки" стисло наводяться основні положення довгострокового стратегічного плану розвитку суб’єкта господарювання та вплив його виконання на розвиток державного сектору, регіону чи національної економіки в цілому. Доцільним є визначення загальної (корпоративної) стратегії розвитку суб’єкта господарювання. Можуть бути застосовані  різні модифікації таких базових стратегій: обмеженого зростання (цілі розвитку визначаються від досягнутого рівня і коригуються залежно від  зміни умов); зростання (ця стратегія характерна для виробництв, що динамічно розвиваються); скорочення (цілі встановлюються нижче за рівень, досягнутий у попередньому періоді); комбінованої стратегії (сполучення розглянутих вище стратегій зростання, скорочення чи обмеженого зростання).

3.9. Додатки до стратегічного плану розвитку суб’єкта господарювання повинні містити необхідні обґрунтування та пояснення до основного документа, схеми, таблиці, розрахунки, значення показників діяльності (додатки 6 і 7).

 

4. Структура середньострокового стратегічного плану

розвитку суб’єкта господарювання

 

4.1. Середньостроковий стратегічний план розвитку містить такі розділи:

загальна інформація;

аналіз поточного стану діяльності суб’єкта господарювання;

стратегічні цілі;

завдання та заходи;

результати;

додатки.

4.2. Розділи середньострокового стратегічного плану розвитку суб’єкта господарювання складаються аналогічно розділам довгострокового стратегічного плану з урахуванням  необхідності більш детального розгляду середньострокового планового періоду.

4.3. Розділ "Стратегічні цілі" розробляється з урахуванням змісту показників планового періоду (додаток 8).

4.4. Розділ "Завдання та заходи" містить систему заходів на кожен рік, що деталізують зміст відповідного завдання кожної стратегічної цілі (додаток 9). 

Заходи формулюються таким чином, щоб можливо було провести моніторинг їх виконання, кількісну оцінку та здійснити їх коригування.

Заходи поділяються на:

1) виробничі;

2) маркетингові;

3) інвестиційні та фінансові (з визначенням обсягів, часу та строків необхідного фінансування, у тому числі залучення кредитних ресурсів та позик);

4) інноваційні (спрямовані на модернізацію, проведення науково-дослідних робіт);

5) управлінські (упровадження сучасних інформаційних технологій, системи мотивації досягнення встановлених стратегічних цілей);

6) кадрові (щодо навчання та розвитку персоналу, обміну досвідом з провідними підприємствами галузі, науково-технічними установами).

4.5. За результатами розроблення відповідних заходів здійснюється розрахунок основних показників діяльності суб’єкта господарювання за напрямами діяльності на середньостроковий період.

Показники рекомендується розраховувати в динаміці за роками стратегічного планування (додаток 10).

 

 

Директор департаменту

відносин власності                                                                              О. А. Максимов

 

 

 

 

Виконувач обов’язків Міністра                                                                А. А. Максюта

3211

ДОДАТОК 1
ДОДАТОК 2
ДОДАТОК 3
ДОДАТОК 4
ДОДАТОК 5
ДОДАТОК 6
ДОДАТОК 7
ДОДАТОК 8
ДОДАТОК 9
ДОДАТОК 10

Ia?aoia?iaiue yeieiae?aneee oi?oi «GREEN MIND»
Розробник: Корпорація "Cофтлайн" (Україна)
© Міністерство економічного розвитку і торгівлі України